І. Загальні положення

1. Положення про внутрішню систему забезпечення якості освіти (далі Положення) в Майданському ЗЗСО I-III ступенів (далі Заклад освіти) розроблено відповідно до статті 41 Закону України «Про освіту» від 05.09.2017 № 2145-VIIІ (зі змінами).

2. Метою функціонування внутрішньої системи забезпечення якості освіти в закладі освіти є:

• гарантування якості освіти;
• формування довіри суспільства до закладу освіти;
• постійне та послідовне підвищення якості освіти;
• допомога суб’єктам освітньої діяльності у підвищенні якості освіти.

3. Внутрішня система забезпечення якості освіти Майданського ЗЗСО І-ІІІ ступенів   включає:

• стратегію (політику) та процедури забезпечення якості освіти;
• систему та механізми забезпечення академічної доброчесності;
• оприлюднені критерії, правила і процедури оцінювання здобувачів освіти;
• оприлюднені критерії, правила і процедури оцінювання педагогічної діяльності педагогічних працівників;
• оприлюднені критерії, правила і процедури оцінювання управлінської діяльності керівних працівників закладу освіти;
• забезпечення наявності необхідних ресурсів для організації освітнього процесу, в тому числі для самостійної роботи здобувачів освіти;
• забезпечення наявності інформаційних систем для ефективного управління закладом освіти;
• створення в закладі освіти інклюзивного освітнього середовища, універсального дизайну та розумного пристосування;
• інші процедури та заходи, що визначаються спеціальними документами закладу освіти.

4. Оцінювання освітніх і управлінських процесів закладу освіти здійснюється за такими напрямами:

5. освітнє середовище закладу освіти:

• забезпечення комфортних і безпечних умов навчання та праці;
• створення освітнього середовища, вільного від будь-яких форм насильства та дискримінації;
• формування інклюзивного, розвивального та мотивуючого до навчання освітнього простору;

5. система оцінювання здобувачів освіти:

• наявність відкритої, прозорої і зрозумілої для здобувачів освіти системи оцінювання їх навчальних досягнень;
• застосування внутрішнього моніторингу, що передбачає систематичне відстеження та коригування результатів навчання кожного здобувача освіти;
• спрямованість системи оцінювання на формування у здобувачів освіти відповідальності за результати свого навчання, здатності до самооцінювання;

5. педагогічна діяльність педагогічних працівників закладу освіти:

• ефективність планування педагогічними працівниками своєї діяльності, використання сучасних освітніх підходів до організації освітнього процесу з метою формування ключових компетентностей здобувачів освіти;
• постійне підвищення рівня професійної компетентності та майстерності педагогічних працівників;
• налагодження співпраці зі здобувачами освіти, їх батьками чи іншими законними представниками (далі - батьки), працівниками закладу освіти;
• організація педагогічної діяльності та навчання здобувачів освіти на засадах академічної доброчесності;

5. управлінські процеси закладу освіти:

• наявність стратегії та системи планування діяльності закладу, моніторинг виконання поставлених цілей і завдань;
• формування відносин довіри, прозорості, дотримання етичних норм;
• ефективність кадрової політики та забезпечення можливостей для професійного розвитку педагогічних працівників;
• організація освітнього процесу на засадах людиноцентризму, прийняття управлінських рішень на основі конструктивної співпраці учасників освітнього процесу, взаємодії закладу освіти з місцевою громадою;
• формування та забезпечення реалізації політики академічної доброчесності.

5. Це Положення та зміни до нього погоджуються  педагогічною радою, затверджуються директором  та вводиться в дію наказом.

6. Дія цього Положення поширюється та є обов’язковою до виконання для всіх учасників освітнього процесу в закладі освіти.

7. Положення публікується на офіційному веб-сайті закладу.

ІІ. Стратегія та процедури забезпечення якості освіти

1. Стратегія та процедура забезпечення якості освіти базується на наступних принципах:

• принцип відповідності Державним стандартам загальної середньої освіти;
• принцип процесного підходу, що розглядає діяльність закладу як сукупність освітніх процесів, які спрямовані на реалізацію визначених закладом стратегічних цілей, при цьому управління якістю освітніх послуг реалізується через функції планування, організації, мотивації та контролю;
• принцип цілісності, який полягає в єдності усіх видів освітніх впливів на учня, їх підпорядкованості головній меті освітньої діяльності, яка передбачає всебічний розвиток, виховання і соціалізація особистості, яка здатна до життя в суспільстві та цивілізованої взаємодії з природою, має прагнення до самовдосконалення і навчання впродовж життя, готова до свідомого життєвого вибору та самореалізації, відповідальності, трудової діяльності та громадянської активності;
• принцип безперервності, що свідчить про необхідність постійної реалізації суб’єктами освітньої діяльності на різних етапах процесу підготовки випускника закладу;
• принцип розвитку, що виходить з необхідності вдосконалення якості освітнього процесу відповідно до зміни внутрішнього та зовнішнього середовища, аналізу даних та інформації про результативність освітньої діяльності;
• принцип партнерства, що враховує взаємозалежність та взаємну зацікавленість суб’єктів освітнього процесу, відповідно до їх поточних та майбутніх потреб у досягненні високої якості освітнього процесу;
• принцип відкритості інформації на всіх етапах забезпечення якості та прозорості процедур системи забезпечення якості освітньої діяльності.

2. Забезпечення якості освіти є багатоплановим і передбачає:

• створення освітнього середовища закладу освіти;
• наявність необхідних ресурсів (кадрових, фінансових, матеріальних, інформаційних, навчально-методичних, тощо);
• організацію освітнього процесу, який найбільш адекватно відповідає сучасним тенденціям розвитку національної освіти;
• контроль за освітнім процесом;
• функціонування системи формування компетентностей учнів;
• підвищення кваліфікації педагогічних працівників, посилення кадрового потенціалу закладу;

3. Система внутрішнього забезпечення якості освіти включає в себе здійснення таких процедур і заходів:

• планування освітньої діяльності;
• затвердження, моніторинг та оновлення освітніх програм;
• самооцінку ефективності діяльності із забезпечення якості освіти;
• моніторинг якості освіти;
• посилення кадрового потенціалу закладу освіти;
• забезпечення наявності необхідних ресурсів для організації освітнього процесу та підтримки здобувачів освіти;
• забезпечення публічності інформації про діяльність закладу освіти;
• створення ефективної системи забезпечення академічної доброчесності.

4. Процедура забезпечення якості освіти повинна бути об’єктивною, відкритою, інформаційною, прозорою.

ІІІ. Внутрішній моніторинг

1. Моніторинг якості освіти - це система послідовних і систематичних заходів, що здійснюються з метою виявлення та відстеження тенденцій у розвитку якості освіти в країні, на окремих територіях, у закладах освіти (інших суб’єктах освітньої діяльності), встановлення відповідності фактичних результатів освітньої діяльності її заявленим цілям, а також оцінювання ступеня, напряму і причин відхилень від цілей.

2. Внутрішній моніторинг якості освіти проводиться закладом освіти, за розробленою системою показників, що дозволяє судити про те, наскільки ефективно реалізується освітня програма, тобто наскільки реальний "продукт" діяльності Майданського ЗЗСО I-III ступенів відповідає ідеальній "моделі" випускника.

3. При цьому об’єктами, механізмами та термінами контролю є:

• моніторинг формування комфортного, безпечного, мотивуючого до навчання освітнього середовища закладу освіти, у тому числі інклюзивного – 1 раз на рік;
• моніторинг виконання річного плану роботи закладу освіти – 1 раз на рік;
• моніторинг виконання освітньої програми (вивчення рівня навчальних досягнень з предмета – 1 раз на 5 років, циклу предметів – за потребою, освітньої галузі – за потребою, різні види оцінювання, що відповідають «Загальним критеріям оцінювання навчальних досягнень учнів у системі загальної середньої освіти», які є обов’язковою складовою навчальної програми з предмета - на кожному уроці), тематичне – в кінці кожної теми, семестрове – в кінці кожного семестру, річне – в кінці року, державна підсумкова атестація – в кінці навчального року, зовнішнє незалежне оцінювання – в кінці навчального року, результати участі у предметних та творчих конкурсах різного рівня – протягом навчального року, участь у спортивних змаганнях – протягом навчального року, інтелектуальних випробовуваннях – протягом навчального року);
• моніторинг ефективності планування педагогічними працівниками своєї діяльності – 2 рази на рік;
• якість проведення навчальних занять та позаурочних заходів (вивчення системи роботи педагогічних працівників – 1 раз на 5 років, тематичний контроль знань, класно-узагальнюючий контроль – за потребою);
• кадрове забезпечення освітньої діяльності (підвищення кваліфікації педагогічних працівників (форма проходження на вибір учителя) – не менше 150 годин протягом 5 років, атестація – 1 раз на 5 років, добровільна сертифікація – 1 раз на 3 роки, участь у різних методичних заходах, конференціях, вебінарах, семінарах, конкурсах, ковчингах, тренінгах, онлайн-курсах, дистанційне навчання – протягом року);
• навчально-методичне забезпечення освітньої діяльності (наявність документів, визначених нормативно-правовими актами з питань освіти, необхідної кількості підручників та навчально-методичної літератури з усіх навчальних дисциплін для самостійної роботи та дистанційного навчання – 1 раз на рік);
• матеріально-технічне забезпечення освітньої діяльності ( забезпечення мережею Інтернет, шкільні кабінети, класні кімнати, спортзал, бібліотека,  їдальня – 1 рази на рік);
• продовження навчання (аналіз вступу у ВНЗ України та за її межами - 1 раз на рік);

4. Завданнями внутрішньої системи забезпечення якості освіти ЗЗСО є:

• оновлення нормативно-методичної бази забезпечення якості освіти та освітньої діяльності в Майданському ЗЗСО;
• постійний моніторинг змісту освіти;
• спостереження за реалізацією освітнього процесу;
• моніторинг технологій навчання;
• моніторинг ресурсного потенціалу ЗЗСО;
• моніторинг управління ресурсами та процесами;
• спостереження за станом соціально-психологічного середовища ЗЗСО;
• контроль стану прозорості освітньої діяльності та оприлюднення інформації щодо її результатів;
• розроблення рекомендацій щодо покращення якості освітньої діяльності та якості освіти, участь у стратегічному плануванні.

ІV. Академічна доброчесність

1. Академічна доброчесність - це сукупність етичних принципів та визначених законом правил, якими мають керуватися учасники освітнього процесу під час навчання, викладання та провадження наукової (творчої) діяльності з метою забезпечення довіри до результатів навчання та/або наукових (творчих) досягнень.

2. Систему та механізми забезпечення академічної доброчесності викладено в окремому Положенні про академічну доброчесність учасників освітнього процесу Майданського ЗЗСО I-III ступенів. 

V. Критерії, правила і процедури оцінювання здобувачів освіти

1. Результати освітньої діяльності учнів на всіх етапах освітнього процесу не можуть обмежуватися знаннями, уміннями, навичками. Метою навчання мають бути сформовані компетентності, як загальна здатність, що базується на знаннях, досвіді та цінностях особистості.

2. Оцінювання ґрунтується на позитивному принципі, що передусім передбачає врахування рівня досягнень учня.

3. Вимоги до обов’язкових результатів навчання визначаються з урахуванням компетентнісного підходу до навчання, в основу якого покладено ключові компетентності.

4. Критерії оцінювання та очікувані результати освітньої діяльності учнів є обов’язковою складовою навчальної програми предмета. На початку вивчення теми вчитель повинен ознайомити учнів з системою та критеріями її оцінювання.

5. Видами оцінювання навчальних досягнень учнів є поточне, тематичне, семестрове, річне оцінювання та державна підсумкова атестація:

Поточне оцінювання - це процес встановлення рівня навчальних досягнень учня (учениці) в оволодінні змістом предмета, уміннями та навичками відповідно до вимог навчальних програм. Об'єктом поточного оцінювання рівня навчальних досягнень учнів є знання, вміння та навички, самостійність оцінних суджень, досвід творчої діяльності та емоційно-ціннісного ставлення до навколишньої дійсності. Поточне оцінювання здійснюється у процесі вивчення теми. Його основними завдання є: встановлення й оцінювання рівнів розуміння і первинного засвоєння окремих елементів змісту теми, встановлення зв'язків між ними та засвоєним змістом попередніх тем, закріплення знань, умінь і навичок. Формами поточного оцінювання є індивідуальне, групове та фронтальне опитування; робота з діаграмами, графіками, схемами; робота з контурними картами; виконання учнями різних видів письмових робіт; взаємоконтроль учнів у парах і групах; самоконтроль тощо. В умовах зовнішнього незалежного оцінювання особливого значення набуває тестова форма контролю та оцінювання навчальних досягнень учнів. Інформація, отримана на підставі поточного контролю, є основною для коригування роботи вчителя на уроці.

Тематичному оцінюванню навчальних досягнень підлягають основні

результати вивчення теми (розділу). Тематичне оцінювання навчальних досягнень учнів забезпечує: усунення безсистемності в оцінюванні; підвищення об'єктивності оцінки знань, навичок і вмінь; індивідуальний та диференційований підхід до організації навчання; систематизацію й узагальнення навчального матеріалу; концентрацію уваги учнів до найсуттєвішого в системі знань з кожного предмета. Тематична оцінка виставляється на підставі результатів опанування учнями матеріалу теми впродовж її вивчення з урахуванням поточних оцінок, різних видів навчальних робіт (практичних, лабораторних, самостійних, творчих, контрольних робіт) та навчальної активності школярів. Перед початком вивчення чергової теми всі учні мають бути ознайомлені з тривалістю вивчення теми (кількість занять); кількістю й тематикою обов'язкових робіт і термінами їх проведення; умовами оцінювання.

Оцінка за семестр виставляється за результатами тематичного оцінювання, а за рік - на основі семестрових оцінок. Учень (учениця) має право на підвищення семестрової оцінки. При цьому потрібно мати на увазі, що підвищення результатів семестрового оцінювання шляхом переатестації не дає підстав для нагородження випускників золотою або срібною медалями.

Більш гнучкої, різнопланової системи оцінювання потребує профільна старша школа, яка на основі диференційованого навчання повинна враховувати не лише навчальні досягнення, але і творчі, проектно-дослідницькі, особистісні, соціально значущі результати, уміння вирішувати проблеми, що виникають у різних життєвих ситуаціях.

Відповідно до Порядку проведення державної підсумкової атестації, затвердженого наказом МОН України № 1369 від 07.12.2018 року, зі змінами, внесеними згідно з наказом МОН України № 221 від 18.02.2019) атестацію проходять особи, які завершують здобуття початкової (у 4 класі), базової середньої (у 9 класі) та повної загальної середньої освіти (в 11 класі). Атестація може проводитися в закладі освіти або у формі зовнішнього незалежного оцінювання. Перелік навчальних предметів, з яких проводиться атестація, а також форма проведення атестації з них щороку встановлюються Міністерством освіти і науки України. Атестація в закладі освіти проводиться в письмовій формі. Строки атестації в закладі освіти щороку затверджує керівник закладу освіти в межах навчального року.

6. Результати оцінювання здобувачів освіти обговорюються на засіданні педагогічної ради закладу.

7. Оцінювання навчальних досягнень здобувачів освіти здійснюється відповідно до:

• постанов Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 87 «Про затвердження Державного стандарту початкової освіти», від 20 квітня 2011 року № 462 «Про затвердження Державного стандарту початкової загальної освіти», від 23 листопада 2011 року № 1392 «Про затвердження Державного стандарту базової та повної загальної середньої освіти»;
• наказів МОН України від 13.04.2011 № 329 «Про затвердження Критеріїв оцінювання навчальних досягнень учнів (вихованців) у системі загальної середньої освіти», від 21.08.2013 року № 1222 «Про затвердження орієнтовних вимог оцінювання навчальних досягнень учнів із базових дисциплін у системі загальної середньої освіти», від 19.08.2016 року №1009 «Про внесення змін до наказу Міністерства освіти і науки України від 21.08.2013 № 1222», від 20 серпня 2018 року № 924 «Пpo затвердження методичних рекомендацій щодо оцінювання навчальних досягнень учнів першого класу у Новій українській школі», від 27.08.2019 року № 1154 «Про затвердження методичних рекомендацій щодо оцінювання навчальних досягнень учнів другого класу», листа МОН від 14.08.2019р. «Щодо методичних рекомендацій для 3 класів експериментальних ЗЗСО»;
• рішення педагогічної ради закладу освіти.

           8. Оцінювання навчальних досягнень учнів 1-4 класів НУШ здійснюється відповідно до методичних рекомендацій, затверджених наказом МОН України від 20 серпня 2018 року № 924 «Пpo затвердження методичних рекомендацій щодо оцінювання навчальних досягнень учнів першого класу у Новій українській школі», від 27.08.2019 року № 1154 «Про затвердження методичних рекомендацій щодо оцінювання навчальних досягнень учнів другого класу», листа МОН від 14.08.2019р. «Щодо методичних рекомендацій для 3 класів експериментальних ЗЗСО»:

• контроль і оцінювання навчальних досягнень здобувачів здійснюються на суб’єкт-суб’єктних засадах, що передбачає систематичне відстеження їхнього індивідуального розвитку у процесі навчання. За цих умов контрольно-оцінювальна діяльність набуває для здобувачів формувального характеру. Контроль спрямований на пошук ефективних шляхів поступу кожного здобувача у навчанні, а визначення особистих результатів здобувачів не передбачає порівняння із досягненнями інших і не підлягає статистичному обліку з боку адміністративних органів;
• упродовж навчання в початковій школі здобувачі освіти опановують способи самоконтролю, саморефлексії і самооцінювання, що сприяє вихованню відповідальності, розвитку інтересу, своєчасному виявленню прогалин у знаннях, уміннях, навичках та їх корекції;
• навчальні досягнення здобувачів у 1-2 класах підлягають вербальному, формувальному оцінюванню, у 3-4 – формувальному та підсумковому (рівневому) оцінюванню;
• формувальне оцінювання має на меті: підтримати навчальний розвиток дітей; вибудовувати індивідуальну траєкторію їхнього розвитку; діагностувати досягнення на кожному з етапів процесу навчання; вчасно виявляти проблеми й запобігати їх нашаруванню; аналізувати хід реалізації навчальної програми й ухвалювати рішення щодо корегування програми і методів навчання відповідно до індивідуальних потреб дитини; мотивувати прагнення здобути максимально можливі результати; виховувати ціннісні якості особистості, бажання навчатися, не боятися помилок, переконання у власних можливостях і здібностях;
• підсумкове оцінювання передбачає зіставлення навчальних досягнень здобувачів з конкретними очікуваними результатами навчання, визначеними освітньою програмою;
• здобувачі початкової освіти проходять державну підсумкову атестацію, яка здійснюється лише з метою моніторингу якості освітньої діяльності закладів освіти та (або) якості освіти;
• з метою неперервного відстеження результатів початкової освіти, їх прогнозування та коригування можуть проводитися моніторингові дослідження навчальних досягнень на національному, обласному, районному, шкільному рівнях, а також на рівні окремих класів. Аналіз результатів моніторингу дає можливість відстежувати стан реалізації цілей початкової освіти та вчасно приймати необхідні педагогічні рішення.

Критерії оцінювання навчальних досягнень учнів початкової школи

Критерії оцінювання навчальних досягнень учнів основної

й старшої школи

12. Для недопущення перевантаження учнів 1-11 класів необхідно враховувати їх навчання в закладах освіти іншого типу (художніх, музичних, спортивних школах тощо), при оцінюванні учнів дозволяється враховувати результати їх навчання з відповідних предметів (музика, фізична культура та ін.) у позашкільних закладах.

13. Оцінювання навчальних досягнень учнів 5-11 класів з факультативів, індивідуальних занять та консультацій не здійснювати, відповідні бали до класного журналу не записувати.

VІ. Критерії, правила і процедури оцінювання  педагогічної діяльності педагогічних працівників  закладу освіти

1. Атестація педагогічних працівників – це система заходів, спрямованих на всебічне та комплексне оцінювання педагогічної діяльності педагогічних працівників.

2. Порядок атестації керівних працівників, педагогічних працівників закладу освіти визначає Типове положення про атестацію педагогічних працівників, затверджене наказом МОН України від 06.10.2010 № 930 (зі змінами затвердженими наказами МОН України № 1473 від 20.12.2011, № 1135 від 08.08.2013).

3. Типове положення містить умови та порядок присвоєння кваліфікаційних категорій та педагогічних звань.

4. Атестація педагогічних працівників може бути черговою або позачерговою. Педагогічний працівник проходить чергову атестацію не менше одного разу на п’ять років, крім випадків, передбачених законодавством.

5. За результатами атестації визначається відповідність педагогічного працівника займаній посаді, присвоюються кваліфікаційні категорії, педагогічні звання. Перелік категорій і педагогічних звань педагогічних працівників визначається Кабінетом Міністрів України.

6. Рішення атестаційної комісії може бути підставою для звільнення педагогічного працівника з роботи у порядку, встановленому законодавством.

7. Сертифікація педагогічних працівників - це зовнішнє оцінювання професійних компетентностей педагогічного працівника (у тому числі з педагогіки та психології, практичних вмінь застосування сучасних методів і технологій навчання), що здійснюється шляхом незалежного тестування, самооцінювання та вивчення практичного досвіду роботи. Сертифікація педагогічного працівника відбувається на добровільних засадах виключно за його ініціативою.

8. Права та обов’язки педагогічних працівників закладу освіти зазначені в законах України «Про освіту» та «Про загальну середню освіту».

VІІ. Критерії, правила і процедури оцінювання   управлінської діяльності керівних працівників закладу освіти

Управлінська діяльність керівних працівників закладу освіти на сучасному етапі передбачає вирішення низки концептуальних положень, а саме:

• створення умов для переходу від адміністративного стилю управління до громадсько-державного;
• раціональний розподіл роботи між працівниками закладу з урахуванням їх кваліфікації, досвіду та ділових якостей;
• забезпечення оптимальної організації освітнього процесу, який би забезпечував належний рівень освіченості і вихованості випускників та підготовку їх до життя в сучасних умовах;
• визначення найбільш ефективних для керівництва шляхів і форм реалізації стратегічних завдань, які б повною мірою відповідали особливостям роботи закладу та діловим якостям адміністрації, раціональне витрачення часу всіма працівниками закладу;
• правильне і найбільш ефективне використання навчально-матеріальної бази та створення сприятливих умов для її поповнення в сучасних умовах;
• забезпечення високого рівня працездатності всіх учасників освітнього процесу;
• створення здорової творчої атмосфери в педагогічному колективі.

Сучасні положення освітнього менеджменту вимагають від керівника навчального закладу фахових компетенцій:

-  прогнозувати позитивне майбутнє і формувати дух позитивних змін;

-  забезпечувати відкрите керівництво;

-  вивчати інтереси і потреби місцевої громади й суспільства в цілому, щоб визначати нові цілі і завдання;

-  організовувати роботу колективу на досягнення поставлених цілей;

-  працювати над залученням додаткових ресурсів для якісного досягнення цілей;

-  постійно вчитися і стимулювати до цього членів педагогічного колективу.

Вимоги до ділових та особистісних якостей керівників закладу освіти:

-  цілеспрямованість та саморозвиток;

-  компетентність;

-  динамічність та самокритичність;

-  управлінська етика;

-  прогностичність та аналітичність;

-  креативність, здатність до інноваційного пошуку.

-  здатність приймати своєчасне рішення та брати на себе відповідальність за результат діяльності.

Ефективність управлінської діяльності керівника закладу включає стан реалізації його управлінських функцій, основних аспектів та видів діяльності, ступінь їх впливу на результативність освітнього процесу, а саме:

1.   Саморозвиток та самовдосконалення керівника у сфері управлінської діяльності.

2.   Стратегічне планування базується на положеннях концепції розвитку закладу, висновках аналізу та самоаналізу результатів діяльності.

3.   Річне планування формується на стратегічних засадах розвитку закладу.

4.   Здійснення аналізу і оцінки ефективності реалізації планів, проектів.

5.   Забезпечення професійного розвитку вчителів, методичного супроводу молодих спеціалістів.

6.   Поширення позитивної інформації про заклад.

7.   Створення повноцінних умов функціонування закладу (безпечні та гігієнічні).

8.   Застосування ІКТ-технологій у освітньому процесі.

9.   Забезпечення якості освіти через взаємодію всіх учасників освітнього процесу.

VІІ. Забезпечення публічності інформації про заклад освіти

1. Публічність інформації про діяльність закладу освіти забезпечується згідно зі статтею 30 Закону України «Про освіту».

2. У закладі освіти функціонує офіційний веб-сайт https://maydanschool56.klasna.com .

3. На офіційному сайті забезпечено доступ до такої інформації:

• статут закладу освіти;
• ліцензії на провадження освітньої діяльності;
• інформація про форми здобуття освіти, що забезпечуються закладом освіти;
• правила прийому до закладу освіти;
• структура та органи управління закладу освіти;
• кадровий склад закладу освіти;
• освітня програма, що реалізуються в закладі освіти, та перелік освітніх компонентів, що передбачені освітньою програмою;
• територія обслуговування, закріплена за закладом освіти його засновником;
• інформація про спроможність закладу освіти, кількість учнів у кожному класі;
• мова (мови) освітнього процесу;
• матеріально-технічне забезпечення закладу освіти ;
• результати моніторингу якості освіти;
• річний звіт про діяльність закладу освіти;
• правила поведінки здобувача освіти в закладі освіти;
• план заходів, спрямованих на запобігання та протидію булінгу (цькуванню) в закладі освіти;
• порядок подання та розгляду (з дотриманням конфіденційності) заяв про випадки булінгу (цькування) в закладі освіти;
• порядок реагування на доведені випадки булінгу (цькування) в закладі освіти та відповідальність осіб, причетних до булінгу (цькування);
• інша інформація, що оприлюднюється за рішенням закладу освіти або на вимогу законодавства.

4. Крім зазначеного, на сайті розміщується фінансовий звіт про надходження та використання всіх отриманих коштів, інформація про перелік товарів, робіт і послуг, отриманих як благодійна допомога, із зазначенням їх вартості, а також про кошти, отримані з інших джерел, не заборонених законодавством.

5. З метою використання інформаційно-комунікаційних технологій для ефективного управління освітнім процесом в закладі освіти створено інформаційно-освітнє середовище на порталі інформаційної системи управління освітою (ІСУО).

VІІІ. Інклюзивне освітнє середовище,  універсальний дизайн та розумне пристосування

1. Заклад освіти забезпечує здобувача освіти з особливими освітніми потребами інклюзивним освітнім середовищем: необхідними ресурсами освітнього процесу, що мають відповідати ліцензійним та акредитаційним вимогам; умовами доступності закладу освіти для навчання осіб з особливими освітніми потребами.

2. Право на доступну освіту зазначеної категорії дітей реалізується за бажанням батьків шляхом організації індивідуальної форми навчання.

3. Заклад освіти за потреби утворює інклюзивні та/або спеціальні групи і класи для навчання осіб з особливими освітніми потребами відповідно до індивідуальної програми розвитку та з урахуванням їхніх індивідуальних потреб і можливостей (стаття 20 Закону України «Про освіту»).

4. Практичне впровадження інклюзивного середовища базується на принципах універсального дизайну та розумного пристосування.

IX. Інформаційна система для ефективного управління закладом освіти

1. Однією з умов розвитку освіти є запровадження інформаційно-комунікаційних технологій в управлінську та освітню діяльність закладу освіти.

Така діяльність проводиться у двох напрямках: впровадження інформаційних технологій в управлінську діяльність освітнього закладу; комп'ютеризація освітнього процесу.

Перший із зазначених напрямів полягає у створенні оптимальних умов роботи учасників освітнього процесу, застосування ними програмного забезпечення, що допомагає систематизувати роботу суб'єктів управління закладом на усіх рівнях.

Другий напрям - це впровадження у освітній процес електронних засобів навчання, розробка і застосування електронного супроводу занять, самостійної і виховної роботи та тестових програмних засобів.

2. Інновації в управлінні освітнім закладом на базі інформаційних технологій є ключовим механізмом, який дозволить створити переваги в конкурентному середовищі.

В цьому напрямку основними заходами в розвитку інформатизації є створення її належної та ефективної інфраструктури, впровадження уніфікованих засобів доступу до корпоративних даних, поліпшення керування всіх комплексів інформаційних ресурсів, а також забезпечення відповідності інфраструктури стратегічним цілям закладу.

3. Інформаційна система управління - це програмно-апаратний комплекс, що забезпечує ряд основних функцій роботи з документами в електронному вигляді.

4. До основних функцій відносять реєстрацію документів, розробку та збереження документів в електронному вигляді, направлення документів на розгляд та виконання, контроль проходження та виконання документів, пошук документів по різним параметрам, введення, підтримку та зберігання будь-яких типів документів, захист від несанкціонованого доступу та управління прав доступу до документів.

X. Заключні положення

1. Зміни та доповнення до Положення можуть бути внесені будь-яким педагогічним працівником за поданням до педагогічної ради.

2. Прийняття принципів і норм Положення засвідчується підписами членів педагогічного колективу.